Колорит предметного середовища та його роль у людському житті

Колорит предметного середовища та його роль у людському житті

Поняття кольору, тону, напівтону. Хроматичні та ахроматичні кольори. Основний і неосновний колір.
Феномен ахроматизації кольорів. Доповнюючі кольори. Кольоровий контраст. Колірне сімейство.
Специфіка емоційно-психологічного сприйняття кольору. Колорит та його різновиди.
Національно-культурна інтерпретація кольору. Сучасна символіка кольорів.

Основні поняття:
колір, тон, напівтон, кольорознавство, спектр, хроматичний колір, ахроматичний колір, основний колір, неосновний колір, ахроматизація кольорів, кольоровий контраст, колірне сімейство, доповнюючі кольори, колорит, кольорова гама.

У людському житті колір відіграє значну роль. При оформленні житла, виборі одягу, користуванні косметикою, спогляданні різних природних і рукотворних предметів завжди звертається увага на дану якість об'єктів. У багатьох країнах світу колористичній освіченості населення приділяється значна увага.
Так випускник школи в Японії має показати своє вміння розрізняти кольори на іспиті. У цій країні державний стандарт барвників у промисловості складає 240 кольорів. Уміння їх розпізнавати, вирізняти їх відтінки, гармонійно комбінувати вимагається від кожного молодого японця.
Тому 12 годин на тиждень школярі займаються малюванням. Вроджений колористичний хист тут вважається однією з ознак не тільки художньої, а й інтелектуальної обдарованості дитини. Проте цю здібність прагнуть розвивати й у інших підлітків.

У Сполучених Штатах Америки та Німеччині урокам малювання у молодших класах щотижня відводиться теж 12 годин. У США і в старших класах молоді люди 3 години на тиждень проводять на заняттях з малювання. Подібна державна політика та освітянські програми не лише покликані розвивати інтелектуально і духовно молодь - майбутнє нації.
Така навчальна практика передусім виявляє творчо обдарованих людей, сприяє їх розвиткові, стимулює прагнення до саморозкриття, самовдосконалення, загалом підвищує культурний рівень підростаючого покоління. Паралельно здійснюється попередня підготовка спеціалістів для різних галузей господарства: архітектури, дизайну, реклами, текстильної промисловості, швейного виробництва, поліграфії тощо.

Колір, у найбільш загальному розумінні, є певним забарвленням якогось об'єкта

Він спроможний впливати на настрій людини і стан її здоров'я, викликати у неї різні емоційні стани, виступати для неї чи групи, до якої вона належить, у якості певного символу. Людина, як виявили дослідження, завжди фізіологічно реагує на забарвлення стін, тканини штор, меблів і тому подібного.

Наприклад, перебування у кімнаті, пофарбованій у червоний колір, спричиняє посилення кровообігу, підвищення артеріального тиску, активізацію гормональної системи, збудження нервової системи. Зворотне реагування має місце у випадку знаходження в помешканні з синім колоритом інтер'єра.

Обумовлюється це тим, що, з фізіологічної точки зору, колір - це відчуття, яке виникає у людини внаслідок взаємодії її організму зі світловим потоком. Світло ж становить сукупність електромагнітних хвиль різної довжини. У психологічному аспекті розгляду, колір є властивістю світла викликати у людини, в залежності від спектрального складу відбитого або випромінюваного свічення навколишнього предметного середовища, певні емоційно-почуттєві стани та впливати на її поведінку.

Людський зоровий діапазон складає фіксацію електромагнітних хвиль довжиною від 460 нм (фіолетовий) до 640 нм (червоний колір). Сприймаються вони не тільки через зір і шкіру. У окремих людей звук певної тональності, запах, смакові відчуття одночасно викликають і колористичні реагування. Такою властивістю були наділені, наприклад, французький композитор Гектор Берліоз і російський композитор Олександр Скрябін.

При сприйнятті кольору у них виникали одночасно звукові асоціації та навпаки, тобто їм був притаманний "кольоровий слух". Подібне явище називається синестезією. Лише колена 20000 людина має подібні задатки. Окремими індивідами своєрідно сприймаються деякі барви. Так дальтоніки ототожнюють зелений і червоний, жовтий і коричневий, рідше зелений та сині тони.

У нормі око людини, за сучасними науковими даними, спроможне фіксувати до 180 тонів кольору та більше 20000 відтінків між ними. Але людська мова немає такої кількості понять, оскільки сприймання кольору відбувається неусвідомлено (на сихофізіологічному рівні), а його інтерпретація - наділення певним змістом, якостями, значенням, усвідомлено (на художньо-естетичному чи естетико-культурологічному рівні).
У мовах одних народів кольори позначаються декількома сотнями слів. Мови ж інших утримують тільки пару десятків понять кольору. Найчастіше назва барви має виключно асоціативний характер.
Наприклад, російське поняття "красний" походить від слова "красивий", англійське "orange" - від слова "апельсин", українське "бузковий" - від назви бузку. І оскільки людиною виділяється та словесно позначається дуже незначна кількість кольорів та їх відтінків, це означає, що інформація про кольорове різноманіття світу залишається у неї переважно в позасвідомій сфері.
Вона найчастіше не може пояснити, чому її вибір у магазині зупинився на сукні блакитного кольору, чому їй подобаються меблі горіхово-жовтого забарвлення, чому вона придбала саме цю картину і тому подібне.

Таблиця

Довжина хвиль видимого оптичного спектра

Колір	Довжина світлової хвилі
Фіолетовий	380-430 ммк
Синій	430-470 ммк
Блакитний	470-500 ммк
Зелений	500-530 ммк
Жовто-зелений	530-560 ммк
Жовтий	560-590 ммк
Оранжевий	590-620 ммк
Червоний	620-760 ммк

Однак бувають випадки, коли певній барві усвідомлено надається перевага. "Цей колір мені до лиця", "Горіхово-жовте забарвлення меблів робить наше помешкання приємним та красивим", "Блакитний - наймодніший колір сезону", - пояснює людина свій вибір якогось кольору чи групи барв. Тому колір можна також розглядати як естетичне явище. У художньо-естетичному відношенні, колір є властивістю предмета, яка надає йому, на думку особистості, естетичної цінності та художньої виразності.

Вже на ранніх етапах розвитку людства забарвлення предметного оточення набувало цінності не лише на індивідуальному рівні людського буття, а й колективно-груповому. Відбувалась міфологізація та ототожнення кольору з якимись речовинами (молоком, кров'ю, снігом) чи стихіями (вогонь, сонце, земля). За окремими барвами закріплювалось певне стійке значення і зміст, які впливали на людську поведінку при виборі конкретних предметів. Деякі барви набували внаслідок їх символізації в очах людей конкретної спільноти особливої цінності та принадності. Наприклад, багрянець був бажаним для багатьох індоєвропейських народів. Він вважався дуже красивим кольором, одночасно виступаючи символом престижності предмета, ним пофарбованого. Тому в естетико-культурологічному плані, колір є символічним значенням забарвлення предметів, котре сформувалось на теренах якоїсь людської спільноти.

Цікавитись впливом забарвлення предметів на людину, значенням кольору в її житті дослідники почали давно. Є свідоцтва про вивчення кольору ще в давнину. Так за забарвленням людського тіла у Давній Греції, Індії, Іудеї, Китаї діагнозували хвороби. Але його наукове дослідження, власне, започаткував англійський учений кінця XVII - початку XVIII століття Ісак Ньютон. Він виявив, що біле сонячне світло складається з променів різної довжини хвиль.

Якщо його пропустити через скляну призму, то на екрані, наприклад, стіні кімнати чи на хмарині розсіяних крапель води, виникне різнобарвна смужка -"райдуга" або спектр. У ньому людським оком розрізняється низка кольорів. І. Ньютон виділив 7 кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий, котрі порівняв із сімома музичними нотами. На його думку, саме такий "мелодійний ряд" кольорів дозволяє пояснити кольорове багатство довкілля.

Социальное управление (управление социальными процессами) — один из основных видов управления, функция которого заключается в обеспечении реализации потребностей прогрессивного развития общества и его подсистем. В контакте вход Одноклассники.

Другие статьи: